Променад по Дворцовій |
|
|
Осінь. Пора року, яка наводить на роздуми та спогади. У вихідні, коли немає дощу, приємно гуляти парками, спілкуватись з гарними людьми. В один з таких гарних вихідних ми зібралися бібліотечним колективом і вирушили на екскурсію. Чесно кажучи, довго не вибирали, вирішили прогулятись однією з вулиць нашого рідного міста. Ми, майже всі, народжені у Кіровограді, гуляли по м. Кропивницькому, розглядаючи старовинну Єлисаветградську архітектуру. ☺
Наш гід, пані Ірина, розповіла, що вул. Дворцова бере початок від Ковалівського парку й тягнеться до Великої Перспективної, а відрізок від вул. Великої Перспективної до вул. Кропивницького - носить назву вул. Архітектора Паученка.
Екскурсія під назвою «Променад по Дворцовій» розпочалась біля будівлі теперішньої Центральної міської лікарні, з архітектурою якої ми й розпочали наше знайомство. Яків Паученко є автором проектів значного числа будівель у нашому місті, зведених наприкінці XIX — початку ХХ ст. Ця будівля будувалась як водо-електролікарня доктора Гольденберга.
Архітектор Паученко вдало використовував у своїй творчій діяльності елементи різних стилів. Лікарня Гольденберга побудована з елементами мавританського стилю. Це варіація стилю, що тяжіє до іспанської архітектури часів панування маврів. Характеризується аркадами, куполами, складним геометричним орнаментом. На будинку ми бачимо декоративну плитку та різьблену штукатурку, смугасте мурування кольорової цегли, різьблені двері у “східній” арці порталу.
Перейшовши на вулицю Дворцову, ми часто бачили символічний орнамент архітектора Паученка на багатьох будівлях, дверях, які ще збереглися з тих часів, але терміново потребують
реставрації. Серце крається, коли бачиш цю красу занедбаною, нікому не потрібною. І навпаки - радієш та милуєшся відреставрованими шедеврами старого Єлисаветграда. Познайомились з Єлисаветградським трамвайчиком, трамвайна система існувала з 1897 по 1944 рік. Вона - одна з найстаріших з електричних трамваїв у Європі.
Приємно дивитисьна охайні прибуткові будинки Гостинного двору (приміщення СБУ) та театру «Ілюзія» (школа мистецтв). Архітектор гарного будинку, у якому розташована бібліотека ім. Бойченко, залишився невідомий. Перший господар будинку – колишній земський гласний І. Марущак, а за іншими документами - ротмістр Л. Ф. Долинський. А потім ми дізнались, що будинок театрального готелю «Версаль» (нині музично-педагогічний факультет КДПУ), побудований у стилі неокласицизму, спроектований А. М. Достоєвським, молодшим братом видатного російського письменника. Екскурсовод звернула нашу увагу на особливість проектів кутових будівель на вулиці Дворцовій, а саме: всі будинки мають зрізані кути! А на початку вулиці Дворцової ми побачили триповерховий комплекс колишнього юнкерського кавалерійського училища, до якого увійшли: 3-поверховий палацовий корпус, 3-поверховий штабний і навчальний корпуси, манеж, будинок офіцерського зібрання, стайні. Автором проекту був архітектор з Одеси Верлон, а керував проектно-кошторисними роботами одеський технік-будівельник Шумилін. До революції училище було найбільшим навчальним закладом міста.
А ось про будівлю театру наш гід розповідала з журбою, і ми, коли порівняли фото оригіналу і те, що маємо зараз, дійсно побачили величезну різницю, а ще дізнались, що у теперішньому його вигляді він не охороняється державою як пам`ятка архітектури. Гарно, змістовно, насичено проходила 3-годинна прогулянка по вулиці Дворцовій. Ми ж у повсякденній метушні не маємо часу підняти голову і подивитись угору, але знайшли нарешті час, і ось для нас відкрився інший - такий рідний, але зовсім незнайомий вигляд нашого міста. А далі було «Щастя»: гаряча кава та тістечка у дружній компанії колег. А як Ви проводите свої вихідні? |
Наступна зупинка нашої групи була біля дому Барського. Яскрава пам'ятка в стилі модерн з елементами неокласицизму, спроектована іншим видатним талановитим архітектором, який вів забудову Єлисаветграда - 
А це будівля Міжнародного кредитного банку, власником якого був відомий в місті підприємець Д. Харлаб (на розі вулиці Дворцової та Декабристів). Будинок вражає своїми масштабами та монументалізмом і, безсумнівно, є однією з найкращих архітектурних перлин міста.
